Увага і гаджети: що відбувається з нашою концентрацією?
Увага і гаджети: як телефон та короткі відео впливають на концентрацію
Чи помічали ви, що інколи стає важко всидіти на місці, довести справу до кінця або просто спокійно прочитати текст, не відволікаючись на постійні «дуже важливі справи»?
Можливо, ви стали рідше читати. А якщо відкриваєте документ, інструкцію чи науковий текст, через кілька абзаців уже ловите себе на тому, що думаєте про щось зовсім інше. Або рука сама тягнеться до телефона.
Іноді ви дочитуєте сторінку до кінця, але не можете переказати навіть її основний зміст.
Це знайоме багатьом людям. І проблема не завжди в тому, що ми «ледачі», «недостатньо дисципліновані» або просто не хочемо зосереджуватися.
Наш спосіб споживання інформації змінився.
Що таке увага?
Увага — це здатність спрямовувати та утримувати психічну діяльність на певному об'єкті, завданні або думці, одночасно відсіюючи те, що в цей момент не є важливим.
Для концентрації потрібні щонайменше три речі: намір, здатність утримувати увагу та можливість відмовлятися від зайвих стимулів.
Саме тому увага потрібна не лише для роботи чи навчання.
Вона необхідна, щоб довести до кінця навіть невелику справу, утримувати власну думку, слухати співрозмовника, читати, планувати та приймати рішення.
Порушення уваги може проявлятися по-різному: складністю концентрації, надмірною відволікальністю, труднощами з перемиканням уваги, швидкою виснажуваністю або складністю відокремлювати головне від другорядного.
При цьому увага не є однаковою протягом усього життя.
Вона по-різному розвинена у різних людей і змінюється залежно від віку, стану нервової системи, сну, стресу, емоційного стану та інших факторів.
Що відбувається в цифровому середовищі?
Сучасні цифрові технології дають нам постійний доступ до величезної кількості інформації.
Повідомлення, сповіщення, листи, новини, короткі відео, реклама та соціальні мережі постійно конкурують за нашу увагу.
Особливо цікавим є формат коротких відео — Reels, TikTok, Shorts та подібний контент.
Дослідження, які узагальнюють дані про короткі відео, знаходять зв'язок між більш інтенсивним їх використанням і гіршими показниками когнітивного функціонування, зокрема уваги та контролю імпульсів. Водночас важливо не перебільшувати ці результати: значна частина таких досліджень показує асоціації, а не доводить, що саме короткі відео безпосередньо спричиняють зміни уваги.
Є й інша проблема — постійне перемикання.
Коли ми працюємо, а паралельно перевіряємо телефон, відповідаємо на повідомлення, відкриваємо нову вкладку або гортаємо стрічку, мозку доводиться щоразу перебудовувати фокус.
Після переривання нам може бути складніше повернутися до попереднього завдання. Дослідження уваги в реальному робочому середовищі також показують, що цифрові переривання та перемикання між завданнями мають значення для того, як довго ми залишаємося зосередженими.
Тому проблема може бути не лише в кількості часу, проведеного перед екраном, а й у тому, як саме ми використовуємо гаджети.
А що з мозком?
Це питання особливо часто викликає тривогу.
Дослідження мозку справді знаходять зв'язки між високим рівнем екранного використання та певними відмінностями у структурі й функціонуванні мозку, особливо у дітей. Але ці результати не означають, що телефон або короткі відео просто «руйнують мозок».
Сучасні огляди підкреслюють, що взаємозв'язок набагато складніший. Важливі вік, тривалість використання, тип контенту, контекст, сон, фізична активність та інші особливості життя. Крім того, залишається питання причинності: чи екранне використання змінює когнітивні функції, чи люди з певними особливостями уваги частіше обирають цифровий контент, чи працюють обидва механізми одночасно.
РДУГ — це не те саме, що «зламана увага»
Окремо варто згадати синдром дефіциту уваги з гіперактивністю — РДУГ (ADHD).
Це нейророзвитковий стан із сильним генетичним компонентом, який може впливати на увагу, імпульсивність та виконавчі функції.
Водночас труднощі з концентрацією самі по собі ще не означають РДУГ.
Людина може мати проблеми з увагою через хронічний стрес, недосипання, тривогу, депресивний стан, перевантаження або особливості використання цифрових технологій.
Тому не варто самостійно ставити собі діагноз лише тому, що стало важко зосередитися.
Що ми можемо зробити?
На мою думку, перший крок — не намагатися повністю відмовитися від технологій.
Телефон, комп'ютер і цифровий контент стали частиною нашого життя. Питання в тому, чи ми керуємо їх використанням, чи вони керують нашою увагою.
Можна почати з простих речей:
- вимкнути непотрібні сповіщення;
- не тримати телефон постійно в полі зору під час роботи;
- виділяти час для роботи без перемикань;
- читати довші тексти без паралельного перегляду телефона;
- свідомо обмежити безкінечне гортання коротких відео;
- залишати періоди дня без цифрового контенту;
- стежити за сном, фізичною активністю та відпочинком.
Також існують практики, які використовуються для розвитку концентрації та усвідомленої уваги: майндфулнес, медитація, дихальні вправи, деякі практики йоги, тай-чи та інші форми рухової медитації.
Їх не варто сприймати як чарівний спосіб «відновити мозок». Але для деяких людей регулярні практики уваги під наглядом або за рекомендацією кваліфікованого тренера можуть бути корисною частиною більш широкої роботи із саморегуляцією та концентрацією.
Можливо, проблема не в тому, що ми втратили здатність концентруватися
Можливо, ми просто живемо в середовищі, яке постійно вимагає нашої уваги.
І тоді завдання полягає не в тому, щоб змусити себе бути більш дисциплінованим, а в тому, щоб створити умови, у яких концентрація стає можливою.
Увага — це ресурс. І те, куди ми її спрямовуємо щодня, поступово формує наш спосіб взаємодії зі світом.
Хочете обговорити це особисто?
Записатися на сесію